Нестандартні тури Ferrari

Нагадаємо, рейтинг впливу організувала компанія Brand-Finance.

Коли її фахівці проводили оцінку можливостей всесвітньо відомих компаній, то до уваги бралися такі позиції: чистий прибуток, середня виручка від кожного клієнта, витрати на маркетинг та рекламу та інше.

«Ferrari – як вродлива жінка. Ви шукаєте її, прагнете її, бачите її - і вона вас вражає. Потім ви йдете з нею в ресторан, розмовляєте, проводите разом вечір, і тут вона вас може розчарувати. Але Ferrari не розчарує вас ніколи, - говорить президент і голова ради директорів Ferrari Лука ді Монтедземоло, представляючи новий суперкар LaFerrari. З цього приводу в Маранелло, де знаходиться завод Ferrari, було влаштовано масштабну презентацію. Що стосується самої машини - а це третій суперкар за той час, що Лука ді Монтедземоло очолює компанію (після F50 і Enzo), і перший гібрид, виготовлений на заводі в Маранелло, - всі 499 штук, які будуть випущені, вже продані, що якось зовсім не дивує. Але головне – це був шанс потрапити на завод Ferrari, який з'являється далеко не щодня.

Лука ді Монтедземоло – не просто важлива людина в італійській автомобільній промисловості і не просто один із головних топ-менеджерів у країні, який керував усім на світі, у тому силі Чемпіонатом світу з футболу. Марко, господар квартири, яку я винайму в Болоньї, влаштувавши собі після Маранелло маленькі канікули, почувши, що я приїхала на прес-конференцію Ferrari, дивиться на мене з повагою і каже: «Сеньйор ді Монтедземоло – дуже важлива людина у нас в Італії». Його повне ім'я звучить так – Лука Кордеро ді Монтедземоло, він – член знаменитої Савойської династії, яка була на троні до кінця Другої світової війни, тобто родич короля Віктора-Еммануїла II, об'єднувача Італії, чиїм ім'ям названо центральну вулицю або площу буквально в кожному італійському. Лука ді Монтедземоло – справжній джетсеттер та плейбой, з усіма належними атрибутами: спортивними машинами, гонками, численними романами та чотирма шлюбами (ось, власне, звідки вся ця old school риторика про жінок та машини). При цьому він не пропалював життя, але збудував одну з найвражаючих кар'єр у сучасному менеджменті. Вона починала в Ferrari в 1973 році помічником самого Енцо Феррарі, а в 1991 році на пропозицію Джованні Аньєллі стає президентом Ferrari. І зараз, у свої 65 років, він, як і раніше, виглядає бездоганно – як будь-яка машина Ferrari і як сам завод Ferrari. Новий суперкар La Ferrari:

Цей завод – не просто центр Маранелло («Маранелло означає Ferrari, а Ferrari означає Маранелло», як каже сеньйор Монтедземоло), цей завод – один із головних промислових центрів Емілії-Романьї та всієї Італії. Він виглядає як помісь ідеального багатого передмістя та міста майбутнього, з футуристичними вежами, скляними конструкціями та аеродинамічною трубою. На під'їзді до нього, вже на кільцевій розв'язці спочатку бачиш гарцюючу срібну конячку, і тут же чуєш мірний гул, що миттєво впізнається навіть людьми, далекими від елітного автопрому, - звук моторів Ferrari, які проходять випробування на треку.

Завод Ferrari має статус green factory - вся його територія засаджена найрізноманітнішими деревами, навколо квітники, лавочки і альтанки, де робітники під час обіду їдять свій ланч і п'ють каву, - і коли посеред цієї ідилії з'являється, наприклад, транспорт, що перевозить корпуси майбутніх Ferrari, виникає майже з Зелень і всередині заводських корпусів, які, до речі, будували не останні в сучасній архітектурі люди, наприклад, Жан Нувель. «Здається, що тут немає нічого особливого, прості прямокутні обсяги, – каже один із керівників заводу, – але насправді тут використані найсучасніші, найекологічніші матеріали та технології». Можливо, саме тому все тут і виглядає як величезний, ідеально продуманий і організований, хай-тек лофт з дизайнерським озелененням і інсталяцією у вигляді конвеєра, що йде вдалину.

В окремому корпусі знаходиться підрозділ Atelier, який займається персоналізацією майбутньої машини. У Ferrari Існують три рівні кастомізації. На першому, найпростішому, відбувається звичайна персоналізація: ви можете вибрати, наприклад, тип і колір сидінь і керма і, до речі, на них навіть можуть нанести ваше ім'я, але, як кажуть співробітники, таку машину потім важче продати. На другому, Tailor-Made, можуть бути задоволені всі запити клієнта щодо всіх деталей зовні та всередині, їх кольору та матеріалів, і тут є 3 колекції – Scuderia (спортивний стиль), Classica (тут все зрозуміло) та Inedita (інноваційний дизайн). Кожен клієнт працює зі стилістом, який все йому пояснює та розробляє концепт. І є речі, які тут не робитимуть навіть за ті чималі гроші, яких коштує така кастомізація: «Ми ніколи не використовуємо дикі поєднання кольорів – наприклад, рожевий та зелений». Найяскравіший приклад персональної машини – знаменитий Ferrari California Лаппо Елканна матового синього кольору із салоном із сірої шкіри та деніму. Втім, на заводі наголошують, що це особлива історія, бо Лаппо повністю розробляв дизайн сам. Однак все це не стосується механіки - тут не можна змінити потужність двигуна або інші інженерні параметри. Якщо ж ви хочете переробити кузов – це вже третій, найвищий рівень кастомізації, One Off, і таких машин у світі лічені одиниці. 

Але найчарівніше місце на всьому заводі - це навіть не дизайнерське ательє, це підрозділ, який називається Classic, де будь-яку людину, яка хоч якось цінує прекрасне, відчуває певний трепет. У тиші та спокої, серед світлих стін робітники цього департаменту розбирають і збирають двигуни старих машин, повзають навколо них буквально на колінах з цілим арсеналом різноманітних аерозолів та баночок, наводячи в ідеальний порядок ці раритети, яких тут трохи менше, ніж у самому музеї Ferrari. Якщо ви раптом опиняєтеся володарем унікальної Ferrari, наприклад, 1968, то відновлюватимуть і обслуговуватимуть її саме тут, використовуючи автентичні вузли та матеріали. Тільки так вона й надалі зберігатиме свій колекційний статус. Наразі тут перебувають у роботі 35 машин. "Ось ця, - каже керівник підрозділу, відповідаючи на питання про ціни і вказуючи на червоний гоночний автомобіль з номером "14" на борту, - коштує приблизно 10 мільйонів євро". Відмінна перспектива для всіх, хто встиг потрапити до числа 499 щасливих власників LaFerrari, заплативши за неї більше мільйона євро – через 30-40 років вона коштуватиме набагато, набагато дорожче.

Джерело: http://buro247.ru/lifestyle/auto/ekskursiya-buro-24-7-zavod-ferrari.html

***повернутися до розділу «Цікаво про Італію»